Бджола та Шершень

• Рік написання «Бджола та Шершень»: 1774. 

• Жанр «Бджола та Шершень»: літературна байка.

• Тема «Бджола та Шершень»: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

• Ідея «Бджола та Шершень»: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

• Основна думка «Бджола та Шершень»: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).

• Художні засоби «Бджола та Шершень»: алегорія, персоніфікація, епітет, порівняння; крилаті вислови «Веселість серця — життя для людини» (Сірах), «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (Епікур).

• Головні герої: Бджола, Шершень.

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. ін.;

Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

Особливість байки «Бджола та Шершень»

Сюжет цієї байки був поширений у творчості російських байкарів ХVІІІ ст. (наприклад, байка Сумарокова «Жуки и Пчелы». Написана в дусі ідей прогресивного просвітительства кінця ХVІІІ ст., вона досить повно виражає погляди Сковороди на життєву необхідність трудитися за природним нахилом.

• Композиція «Бджола та Шершень»: складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»).

Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. 

Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

• Проблематики байки «Бджола та Шершень»:  людина і суспільство; сенс життя кожного; людське покликання; праця і безділля.

• Філософська мудрість «Бджола та Шершень»:

1. «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла». 
2. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
3. «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом». 
4. «Веселість серця — життя для людини»

• Мова байки «Бджола та Шершень»: Мова твору близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики, то Бджола говорить афористично й красиво. 

Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням.

Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).

Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».