Ой Морозе, Морозенку

«Ой Морозе, Морозенку» — українська народна пісня про боротьбу проти соціального та національного гніту. У пісні «Ой Морозе, Морозенку» відобразились усвідомлення народом своєї сили, віра в неминучу перемогу над ворогом. Ясність мети робить навіть смерть героя утвердженням справедливості боротьби проти ворога.

• Тема «Ой Морозе, Морозенку»: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

• Ідея «Ой Морозе, Морозенку»: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

• Основна думка «Ой Морозе, Морозенку»: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

• Жанр «Ой Морозе, Морозенку»: історична пісня.

• Композиція «Ой Морозе, Морозенку»: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка→ бій з ворогом→полон та катування героя→сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

• Художні засоби «Ой Морозе, Морозенку»

1. Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ». 
2. Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита». 
3. Гіпербола: «татар велика сила». 
4. Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!»

Характеристика образу Морозенка

Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.

Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом. Пісня підкреслює красу і силу улюбленого героя, його хоробрість і молодецтво:

Ой, з-за гори та з-за курчі
Буйне військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.

Захищаючи рідні землі, Морозенко хоробро б’ється із заклятими ворогами. Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили). Цей факт підкреслює незвичайну силу і витривалість героя. В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину.